Обкладинки журналів 1990-х запамʼяталися волоссям не менше, ніж обличчями: густий край, кінчики, підкручені до шиї, корені, що піднімаються над чолом. Vogue UA, згадуючи стрижки того десятиліття, виділяє long bob із загорнутими всередину кінчиками, з яким Крісті Терлінгтон зʼявилася на обкладинці Vogue, а серед зірок, що найкраще носили цю форму, називає Дженніфер Еністон. З тих кадрів і виростає бажання, щоб пухнаста стрижка в стилі 1990-х на середнє волосся виглядала вдома так само, як на глянцевому знімку. Обкладинка, щоправда, фіксувала результат довгої роботи стилістки з круглою щіткою, бігуді й лаком, і ножиці в тому кадрі зробили меншу частину справи.
Тут закулісся розходиться з ностальгією. Пухнасту стрижку в стилі 90-х на волосся до плечей чи ключиць будують у два кроки. Спершу майстриня закладає градуювання й шари, які дають пасмам місце піднятися. Далі брашинг, тобто сушіння феном на круглу щітку, піднімає корені й закручує кінці. Пропустіть другий крок, і форма лишиться, але ляже спокійніше й пласкіше, ніж у кріслі. Нижче пʼять образів, від природних кучерів до класичного пружного брашингу, і для кожного я розбираю, яку частину пишності дає стрижка, а яку доведеться повторювати перед дзеркалом самій.
Природні кучері, яким кругла щітка не потрібна
Такого обʼєму не досягнеш жодним феном: медово-золоті спіралі піднімаються від самих коренів, одне пасмо падає на око, а маса волосся лежить на плечах чорного жакета з фігурним вирізом. На кучерявому й сильно хвилястому волоссі пишність дає текстура, тож стрижка відповідає лише за розподіл ваги. Шари, розкидані по всій довжині, не дають кучерям осісти внизу важкою трапецією. Кругла щітка тут зашкодить: вона розтягне завиток і перетворить його на безформну розпушену хмару. Сушіть дифузором або на повітрі, а зайву гладкість лишіть для прямого волосся. Про форми, що підкреслюють природну хвилю, я писала в добірці стрижок для хвилястого волосся з живою текстурою.
Скелет без укладки: довгі шари й чубчик-шторка
З цієї стрижки зручно починати розмову з майстринею, бо її архітектура читається навіть без укладки. Чубчик-шторка розходиться від центрального проділу й торкається вилиць, перший короткий шар починається на рівні щік, наступні спускаються сходинками нижче ключиць, а кінчики проріджені й розходяться пірʼям. Світло-каштановий колір переходить у карамель на кінцях, і саме ця різниця підсвічує кожен ярус. Стиліст Ерік Вон у розборі для The Zoe Report описує сучасну версію так: щільний густий край плюс продумані довгі шари й обрамлення обличчя. Обʼємна стрижка 90-х тримається на цьому поєднанні: густий низ не дає формі виглядати тонкою, а шари вгорі дають пасмам свободу. Овальному й видовженому обличчю така рамка пасує найбільше, а на квадратному шари краще починати нижче, від лінії щелепи. Зверніть увагу й на тонкі волоски над проділом: після стрижки вони стирчать, і це нормально, бо легкий пушок біля маківки тільки додає образу ретронастрою.
Пружний брашинг: дві версії зі спини
Брашинг найчесніше оцінювати ззаду, адже саме цей бік бачить кожен, хто йде за вами. У першій версії блонд із темнішими бежевими пасмами закручений у великі пружні завитки, і вони лягають трьома ярусами до лопаток, причому кожен ярус відповідає шару стрижки. Ефект тримається на внутрішніх шарах. Джессі Лінарес із команди Sam Villa пояснює, що приховані шари всередині секції будують обʼєм, майже не змінюючи загальну форму. В інструкції до укладки там само радять починати з маківки, а готові завитки закріпити затискачами й дати їм охолонути. Повторити це можна круглою щіткою з керамічним осердям або великими бігуді, накрученими на ще теплі пасма. Підійде волоссю середньої густоти й більше: на тонкому три яруси злипнуться в один.
Друга версія вільніша. Каштанове волосся середньої довжини піднялося на маківці високою дугою, а завитки нижче закручені в різні боки, одні всередину, інші назовні, і не складаються в рівні яруси. Каштановий колір ховає межі шарів, тож обʼєм читається суцільною хмарою, а не сходинками. Така пухнаста укладка середньої довжини легше дається вдома, бо прощає нерівний завиток і не вимагає однакового напрямку для кожного пасма. Її зручно робити напередодні події: за ніч завитки трохи розслабляються й виглядають природніше. Obozrevatel, розбираючи повернення брашингу з 90-х, нагадує, що великі бігуді діаметром 3–5 см можна залишити у волоссі щонайменше на 20 хвилин і обійтися без фена. Після них досить розібрати завитки пальцями.
Світлі пера й чубчик до вилиць
Ось найточніше попадання в середню довжину: світлий блонд до ключиць, довгий розділений чубчик ковзає по бровах до вилиць, а шари біля обличчя вивернуті кінчиками назовні. Поверхня гладка й блискуча, проте над маківкою волосся стоїть обʼємно, і цей контраст робить образ свіжим. Кінчики назовні отримують на круглій щітці, якщо в останні секунди сушіння повернути її від обличчя, а не до нього. Чубчик-шторка помʼякшує високе чоло й пасує круглому та сердечкоподібному обличчю. Золоті кільця й медальйон на ланцюжку підтримують ретронастрій, і якщо хочеться довести його до цілого образу, у мене є готові луки в стилі 90-х для вечірки.
Грива з кучерів і чубчика для сміливих
Така грива – крайня точка тієї епохи. Темно-каштанове волосся нижче плечей закручене в дрібні кучері, рваний чубчик лежить на лобі, а маса пасм розходиться в боки далеко за лінію обличчя. Подібну щільність завитка тоді отримували і хімічною завивкою, і дрібними бігуді. У такому обʼємі образ сьогодні виглядає костюмованим, тому для щоденного варіанта беріть із нього дві речі: текстурований чубчик і пишність біля обличчя, а ширину з боків прибирайте. Якщо думаєте про завивку, спершу покажіть волосся майстрині й обговоріть його стан, особливо після освітлення. Ламкість чи помітне випадіння варто показати трихологу. Для тих, у кого кучері свої, ця грива корисна іншим: вона доводить, що рваний чубчик на кучерявому волоссі не потребує вирівнювання й тримає форму сам.
Що замовити в кріслі, а що лишити на ранок
Розмову з майстринею починайте зі стрижки, а не з укладки. Попросіть густий край без сильного філірування на кінцях, перший шар біля підборіддя чи вилиць і приховані шари всередині, якщо волосся пряме й важке. Гейлі Гекманн у тому ж матеріалі The Zoe Report радить власницям тонкого волосся робити шари стриманішими, щоб кінці не втратили густоти, а підрівнювати форму раз на 10–12 тижнів. Тонким пасмам іноді краще підходить шегі: як вона додає текстури, я розбирала в тексті про стрижку шегі для тонкого волосся. Удома сушіть спершу корені, потім довжину на щітку, кожне пасмо остуджуйте й не забувайте про термозахист. Розраховуйте на пів години перед дзеркалом проти пʼяти хвилин звичайного сушіння. Щітку обирайте під довжину: чим довше пасмо, тим більший діаметр, інакше замість хвилі вийде тугий локон. Насадка-концентратор на фені спрямовує потік уздовж волосини, і поверхня лишається гладкою. Коли часу обмаль, підніміть хоча б маківку: кілька способів я показувала в статті про обʼєм на маківці для середнього волосся.
Ракурс для майстрині, тонкі пасма і день без фена
Стрижка як у 90-ті – фото з якого ракурсу показати майстрині?
Беріть знімки, де видно стрижку, а не тільки укладку: вигляд спереду з чубчиком і вигляд зі спини. Архівні кадри добре передають настрій, але сучасне фото на схожому волоссі точніше покаже, де почнеться перший шар.
Чи втримається обʼєм на тонкому волоссі?
Втримається, якщо шарів небагато, а основну пишність ви додаєте брашингом чи бігуді. Сильне прорідження на тонких пасмах забирає густоту, і після миття край виглядає прозорим.
Як прожити без фена між укладками?
Накрутіть напівсухе волосся на великі бігуді й дайте йому повністю охолонути. На другий день освіжіть корені сухим шампунем і розчешіть завитки пальцями, а не щіткою.
Ностальгія за обкладинками 1990-х найкраще працює, коли знаєш, що за кадром стояли фен, щітка й терпіння. Зробіть у перукарні правильний скелет із шарів і густого краю, і тоді ранкова укладка займе менше часу, а пишність протримається до вечора. А якщо ранку на брашинг немає, стрижка все одно лишиться гарною, просто трохи тихішою.
